Річниця Бою під Крутами: чиновники, священики і пенсіонери

'Річниця95-річницю бою під Крутами на Чернігівщині відзначили відразу двома мітингами: офіційним, за участі губернатора, та опозиційним.

З самого ранку до Меморіального комплексу "Пам'яті Героїв Крут" під’їжджали автобуси з представниками різних державних установ та організацій. Централізовано привезли на мітинг і чимало школярів. Місцевих мешканців – жителів навколишніх сіл - фактично не було, за винятком кількох десятків літніх людей. Дехто з них прийшов пішки, щоб ушанувати пам'ять загиблих студентів.

З Борзнянського району, наприклад, приїхало одразу п’ять сестер. Жінки розповіли - відвідують Меморіал щороку.

"Шкода нам тих солдатів, що загинули тут, - зі сльозами на очах каже одна з сестер, Параскева П'ятнико. - Ми ж про них не знали за радянських часів, бо ніхто нам такого не казав. А як вже стала Україна незалежною, ми стали дізнаватись про них".

Ще один мешканець Чернігівщини, Михайло Путя, з сумом відзначає, що вшанування пам’яті Героїв Крут уже давно перетворилось на чергове банальне покладання квітів посадовцями різного рангу.

"На жаль, молоді мало сюди приїздить, - каже пан Путя. – А треба, щоб молоді приходили і думали, і згадували, і вчились у тих хлопців, що тут полягли, як треба батьківщину боронити".

Після офіційного мітингу була запланована розмова з пресою голови області Володимира Хоменка. Але губернатор несподівано вирішив не спілкуватись із журналістами і терміново поїхав.

Аби пройти до своєї автівки, керманичу області довелося минати представників опозиційних сил, які за 500 метрів від Меморіалу готувались до проведення свого, окремого мітингу. Кілька сотень людей фактично чоло-в-чоло зустрілись із колоною посадовців, які залишали захід.

Втім, дві колони розійшлися мирно.

Довідка: Бій під Крутами

29 січня 1918 року в бою поблизу станції Крути, за 130 кілометрів від Києва, проти 4-тисячної більшовицької армії Михайла Муравйова виступили малочисельні загони Української Центральної Ради.

Серед захисників були і зовсім юні хлопці - п’ятнадцяти та вісімнадцятирічні студенти й гімназисти.

Бій був нетривалий, але своє завдання загін Центральної Ради виконав – він застопорив рух більшовицької армії у напрямку Києва.

Головна ж трагедія сталася вже після того, як основна частина захисників відступила до столиці. Невеличкий загін гімназистів, який ніс чатування наприкінці оборони, не встиг відступити разом із усіма. Хлопці потрапили у полон та були страчені вояками Муравйова.


Олена Сидоренко, Чернігів, для BBC Українавсе для dle
  • Автор: Rimlyanin
  • 29 января 2013
  • Посмотрели: 1 250
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.