Крик про бліцкриг

'КрикВиповнюється рік із початку російсько–грузинської війни

У ніч із 7 на 8 серпня виповнюється рік із початку російсько–грузинського воєнного конфлікту. Ця маленька війна тривала недовго, до 12 серпня, але мала далекосяжні наслідки: Росія фактично відібрала в Грузії її території — Південну Осетію та Абхазію і впродовж року намагалася легітимізувати своє правління над ними, подаючи їх світу як нові самостійні державні утворення. З цього убогого політичного маскараду нічого не вийшло. Сепаратистські утворення не визнані навіть найвідданішими васалами Росії. Стосовно людських втрат, то, за даними російської влади, під час минулорічного конфлікту і відразу по ньому загинули 64 російські військовослужбовці, а 283 отримали поранення. Грузинська сторона стверджує, що конфлікт із Росією забрав життя 228 грузинських цивільних та 169 військовослужбовців.

За цей рік узагалі нічого фундаментального не вирішено, зазначає кореспондент Бі–Бі–Сі в міжнародних справах Пол Рейнолдс. Президент Грузії Михаїл Саакашвілі, якого прем’єр–міністр Росії Володимир Путін із властивою йому кадебістською лексикою обіцяв «повісити за яйця», надалі залишається при владі.

За цей час змінилася влада у США і новий президент наразі не зовсім вдало намагається збалансувати свої відносини з Росією та її сусідами, яких вона зараховує до зони своїх впливів. Про те, що задовільний баланс наразі не знайдено, свідчить нещодавній відкритий лист колишніх лідерів Центральної та Східної Європи до Барака Обами. Колишній посол США в Україні, а тепер співробітник Брукінгського інституту у Вашингтоні Стівен Пайфер заявив: «Визнаймо простий факт, що Сполучені Штати надалі не мають чіткої програми оборонної підтримки Грузії, яка зробила б грузинів здатними самостійно захищатися від Росії». Делікатною спробою Вашингтона зберегти баланс у відносинах між Росією та країнами, щодо яких зберігається російська загроза, був візит віце–президента СШП Джо Байдена до Києва та Тбілісі. Але одночаcно із заявою про підтримку євроатлантичних устремлінь Грузії Байден дав зрозуміти, що Вашингтон не буде робити різких рухів при спробах Росії зберегти свої «сфери впливу». Він застеріг Саакашвілі від намірів силою повернути окуповані Москвою грузинські провінції. Сам Байден назвав новий у порівнянні з попередньою адміністрацією характер американсько–грузинських відносин «важкою любов’ю». Ці заяви почули і в Москві.

'КрикНапруга між Москвою та Тбілісі зберігалася впродовж року, але з наближенням річниці російської інтервенції до Грузії набрала забарвлення хмар перед бурею. Росія почала проводити військові навчання поблизу грузинських кордонів та, починаючи з 4 серпня, привела свої військові частини в Південній Осетії у стан підвищеної бойової готовності. Москва пояснює такі дії «грузинськими провокаціями» напередодні річниці, зокрема обстрілами прикордонних осетинських сіл із гранатометів. Тбілісі називає такі звинувачення дезінформацією і, у свою чергу, заявляє про обстріли грузинських сіл. Розташовані в регіоні спостерігачі від ЄС розводять руками і повідомляють, що не володіють інформацією про подібні інциденти.

Події розгортаються за минулорічним сценарієм. Москва провокує Тбілісі, здійснює провокації на кордоні, а потім звинувачує в них грузинів. Тбілісі стверджує, що односторонній перегляд кордонів уже розпочався. За грузинськими даними, російські військові здійснили спробу переставити прикордонні стовпи на півкілометра вглиб грузинської території, щоб у зону їхнього контролю увійшло село Квеші Горійського району. За таких обставин південноосетинська влада висловлює бажання перебрати окремі грузинські території, які вона називає «одвічно осетинськими». І одночасно звинувачує Грузію в обстрілі з гранатометів передмість столиці сепаратистського регіону — Цхінвалі. Москва відразу «підхоплює пісню» — російське Міністерство оборони обіцяє застосувати силу, щоб запобігти таким інцидентам. «Пісня» знаходить продовження в російських ЗМІ, які поширюють інсинуації, що Тбілісі готується розв’язати війну з метою повернути відкраяні Росією території. Президент Саакашвілі заявив позавчора, що в його країни немає ні бажання, ні можливості воювати з Росією, оскільки така війна рівнозначна самогубству.

Захід однозначно не бажає повторення 8 серпня 2008 року. Тож президент та віце–президент США особисто здійснили превентивні дипломатичні зусилля. У телефонній розмові з президентом РФ Дмитром Медведєвим, який зателефонував Бараку Обамі, щоб поздоровити його з 48–м днем народження, президент США вказав російському колезі на потребу трохи притримати нерви у з’ясуванні стосунків на Кавказі, повідомляє «Франс пресс». Речник Білого дому повідомив, що під час телефонної розмови у вівторок обговорили необхідність «швидкого просування вперед» в угодах, які були досягнуті під час візиту Обами до Росії минулого місяця. Джо Байден того ж дня зателефонував до Саакашвілі та висловив стурбованість із приводу ескалації напруги в регіоні та наголосив, що антагоністи повинні уникати провокативних дій.

Саакашвілі ще до цієї розмови телефонував до адміністрації США та керівництва ЄС з проханням послати Москві «чіткий месидж» — не розпочинати нову війну. Глава МЗС Росії відразу ж звинуватив Саакашвілі, що такі звернення є частиною грузинського плану втягнути в конфронтацію на Кавказі Сполучені Штати, поставити американські війська обличчям перед російськими. Озброєна до зубів гігантська Росія звинувачує маленьку Грузію в мілітаризації. Заступник глави МЗС Росії Григорій Карасін висунув цього тижня погрозу: «Росія й далі перешкоджатиме переозброєнню режиму Саакашвілі і застосує для цього конкретні заходи». Він додав, що впродовж останніх місяців «спостерігаються намагання деяких країн діяти зпідтишка, приховувати їхнє військове співробітництво з Грузією». А постійний представник Росії при НАТО Дмитро Рогозін заявив минулого місяця, що Москва запровадить санкції проти американських підприємств, якщо вони будуть продавати зброю Грузії.

* * *
Минув рік, але Захід надалі зволікає з установленням причин конфлікту та винуватців. Звіт міжнародної комісії про обставини минулорічного п’ятиденного воєнного конфлікту, який повинен був з’явитися 31 липня, буде оприлюднений лише наприкінці вересня. Укладачі звіту мотивують затримку тим, що останнім часом обидві сторони подали документи, які вимагають ретельного аналізу.

Олександр ШИМАНСЬКИЙ, Україна молодавсе для dle
  • Автор: Rimlyanin
  • 7 августа 2009
  • Посмотрели: 3 040
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.