
Майже два тижні пройшло із дня голосування на парламентських виборах 2012 року, але до цих пір Центральна виборча комісія так і не може встановити їх результати. Для об’єктивного та неупередженого спостерігача зрозуміло, що ці виборчі перегони були брудними, нечесними та недемократичними.
Виходячи з таких неприглядних оцінок, опозиція, до якої автор відносить "Батьківщину", Свободу та УДАР, стоїть перед достатньо нелегким вибором: яким шляхом їй йти далі?
Фактично опозиційні партії поставлені перед вибором з двох варіантів: перший – це радикальний шлях, дискусію навколо якого ініціював Анатолій Гриценко, тобто це шлях обнуління списків кандидатів у народні депутати, шлях відмови від парламентської боротьби та шлях спроб організації вуличного протистояння режиму Януковича.
Другий, більш поміркований шлях: незважаючи на масові фальсифікації, створити опозиційну коаліцію в майбутньому парламенті, намагатися там опонувати режиму, використовуючи можливості, які надають народним обранцям Конституція та закони України, готуватися до дострокових або строкових...